Паньківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів відсвяткувала свій ювілей
7 жовтня 2017 року Паньківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів відсвяткувала свій ювілей. Школі виповнилося 50 років. З нагоди свята до школи завітали випускники минулих літ, вчителі – пенсіонери та гості свята.
На початку заходу всіх присутніх радо вітали ведучі. Учні школи підготували флешмоб під пісню Гайтани «Сонце нам сяє». Після цього на сцену для вітального слова були запрошені почесні гості: голова Білокуракинської селищної ради Сірик С.І., заступник голови Білокуракинської селищної ради Носуля В.М., староста села Паньківка Крамарева Н.М. та спеціаліст відділу освіти Плотницька О.В.
Гості щиро вітали зі святом, бажали школі довголіття, гарних учнів та спонсорів. Подарували прапор Білокуракинської громади та екран для мультимедійного проектора, якого так не вистачало школі.
Випускники 2016 та 2017 років привітали гостей ритмічним сучасним танцем.
Готуючись до зустрічі, колектив школи прагнув передати всім тепло і ніжність дитячих та вчительських сердець. Всі з захопленням слухали, коли ведучі зачитували наказ 1967 року про випуск учнів Паньківської восьмирічної школи, які рівно 50 років тому залишили стіни своєї другої домівки. Теплими словами присутніх привітала випускниця 1967 року Світлична Віра Федорівна , а на згадку про свій клас випускники подарували картину з автографом. Наступними були першокласники 1967 року. Світлична Надія Іванівна поздоровила всіх зі святом та з теплотою і ніжністю пригадала шкільні роки.
Змінюються шкільні методики і підручники , на зміну рахівниці прийшов комп’ютер, але незмінним залишається шкільний дзвінок, який кличе в дитинство. Право дати святковий дзвоник надали випускнику 1967 року Лизенко Миколі Івановичу та першокласниці 2017 року Шевцовій Софії. Всі, затамувавши подих, слухали цю мелодію дитинства. Учні 4 класу Гладченко В., Бондаренко В. та Світлчна Ю. подарували випускникам пісню «Я маленька українка».
У школі за 50 років навчався 731 учень. Одні тут навчалися. Інші навчали. А дехто навчався сам, а потім привів сюди своїх дітей. На сцену були запрошені учні-випускники, які зараз водять до неї своїх дітей. Таких в школі майже 30.Ведучі попросили їх згадати шкільну науку і взяли в них жартівливе інтерв’ю. А учні початкових класів заспівали пісню «Школа, школа!»
На мить час зупинився і всі присутні разом з випускником 2012 року Журавлем В. під пісню «Старі фотографії» поринули у щасливі роки дитинства.
7 жовтня став тим днем, коли стежки-доріжки випускників злилися в одну, привівши до храму науки, до рідної школи. В школі все так щебече дітвора, заклопотані вчителі, але випускники вже не ті. За їх спинами дороги життя, такі різні, такі нелегкі. У кожного з’явилося бажання пройти шкільними коридорами, посидіти за шкільною партою. Доля вносить свої зміни в людське життя, і багато випускників та вчителів не змогли прийти на зустріч. Всі присутні вшанували дорогих серцю людей, вчителів та однокласників, хвилиною мовчання.
Народна мудрість каже: «Перший свій поклін — віддай батькам своїм, вони тебе зростили. А другий — дай учителям, вони тебе навчили». I хоча на святі велика частина уваги приділялася випускникам, в першу чергу, присут ні склали данину шани і любові вчителям. Всі радо зустрічали оплесками Світличну Євгенію Леонідівну, Кравцова Миколу Павловича, Заїченко Аллу Леонідівну, Лавренко Ольгу Миколаївну, Дубову Лідію Іванівну, Бабіну Лідію Антонівну. Слова привітання від вчителів –пенсіонерів сказала Скороход Валентина Петрівна.
Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з присутніх у ній довелося побувати лише раз. За дитинством лине юність, яка захоплює дружбою, мріями, першим коханням. За 50 років одружилося близько 40 пар, які були учнями Паньківської школи. Але були такі, які поруч з першого класу. Таких одружених випускників- однокласників 5 пар, а на святі були присутні Кравцови Микола Павлович та Олена Володимирівна 1975 року випуску, Світличні Микола Олексійович та Евеліна Іванівна 1966 року випуску. Учні 6 та 5 класів привітали одружених випускників – однокласників піснею «Дівчинка русява».
Школярі ознайомили присутніх з педагогічним колективом та відкрили секрети свого шкільного життя, а випускниця 2016 року Івченко К. та її мама Бондаренко Н. подарували всім присутнім чарівну пісню «Прекрасное далеко» із кінофільму «Гостья из будущего».
За півстоліття педагоги Паньківської школи виховали багато хороших людей, але особливо багато праці вони вклали в тих, хто з відзнакою закінчив школу, а таких учнів було 17. На святі присутні були два відмінника: Кравцова Олена Володимирівна та Оселедько Анатолій Миколайович, який сказав багато хороших слів про колектив школи та з теплотою згадав шкільні роки. З подякою дівчатка 8 та 6 класу подарували випускникам – відмінникам символічні золоті медалі та ритмічний танець під композицію «Ми маленькі діти» із конофільма «Пригоди Електроніка».
Слова прозвучали і на адресу директорів, які віддали частинку своєї душі, працюючи в школі
- Слюсар Григорій Данилович
- Колєснікова Надія Іванівна
- Світличний Василь Юхимович
- Роззувайло Надія Григорівна
- Чайка Валентин Петрович
- Веснянцева Лариса Петрівна
День за днем директори дбали про затишок і комфорт у школі. Забезпечували тепло, вчасне харчування, брали участь у вирішенні всіх проблем та разом з учнями переживали їх поразки та святкували перемоги. На жаль, багато з них не змігли бути прусутніми на нашому святі, але ми памятаємо про них і вдячні за їх турботу.
З теплотою і повагою учні звернулися до директора, яка тримала кермо школи 11 років – це Веснянцева Лариса Петрівна. З 1997 року по 2008 рік. Це був час початку державності нашої країни. Час купонів і мільйонів. Час, коли не виплачувалася заробітна платня. Час, коли в школі з’явилися перші шпалери і перші тюлеві штори на вікнах. Ларисі Петрівні побажали здоров’я і якомога довше працювати на педагогічній ниві.
І ось настала урочиста мить, заради якої все шкільне братство зібралося на подвір’ї школи. 50 років тому в 1967 році вчителі та учні заклали капсулу часу. Для школярів сьогодення - це змога зазирнути в минуле, а для тогочасних школярів - це змога доторкнутися душею та повернутися спогадами в дитинство. Всі затамували подих, поки директор школи Васильченко І.В. відкривала капсулу часу, що півстоліття чекала, замурована в стіні школи. Із залізного короба дістали: листи в майбутнє від учнів 1967 року, надруковану на друкарській машинці історію села Паньківки, списки вчителів та учнів, списки односельчан, які брали участь у Другій Світовій війні, фотоальбом зі світлинами, паперові гроші до 1917 року та купюри радянських часів, монети, вітальні листівки, газети та журнали того часу. З натовпу попросили зачитати список вчителів 19671968 н.р. Кожне прізвище, яке промовляла директор школи, зустрічали оплесками. У присутніх бриніли сльози на очах, адже багато з них впізнали в малюнках і листах свої.
Потім було закладення капсули часу від учнів та педагогів 2017 року учням та вчителям 2047 року.
На згадку в капсулу часу поклали: фото ,список учнів та вчителів, портфоліо школи, районну газету «Життя Білокуракинщини» від 7 жовтня 2017 року, грамоти, канцелярські товари, флешнакопичувач з відео та фото, творчі доробки вчителів, листи та малюнки в майбутнє. Капсулу часу закрили з надією, коли школа святкуватиме 80-річчя, то вікриття капсули часу стане кульмінацією свята. На кінець свята учні подарували присутнім пісню «Побажання» та запропонували сфотографуватися всім випускникам на згадку про цю мить.
Випускники та гості свята ще довго спілкувалися на подвір’ї та в школі, адже дитинство – це щаслива пора, це місце, куди хочеться повертатися душею знов і знов.
