21 березня 2017 року в читальній залі Білокуракинської центральної бібліотеки зібралися члени літературного об’єднання «Колосок», щоб заглибитися в світ духовного і прекрасного, що наповнює душу - в світ Поезії
21 березня 2017 року в читальній залі Білокуракинської центральної бібліотеки зібралися члени літературного об’єднання «Колосок», щоб заглибитися в світ духовного і прекрасного, що наповнює душу - в світ Поезії.
Всесві?тній день поезії – це свято, яке відзначається щороку 21 березня та встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО.
Чи потрібна нам поезія? Питання, яке іноді задають собі не лише поети, але і взагалі будь-яка людина. Поезія – це Душа. Це краса звуку у гармонії з почуттями, відгук душі у словах. Поезія була, є і буде завжди там, де живуть людські почуття, причому, найсвітліші і прекрасніші.
В цей день за круглим столом зібралися літератори Білокуракинщини і поціновувачі поезії, щоб поспілкуватися та зануритись в безмежне море художнього слова. Свої вірші читали Леонова А.І., Клименко Р.І., Сухоплещенко Е.В. та інші. Слухаючи вірші поетів, ми мали унікальну можливість побути з думками кожного з них, відкрити для себе їх внутрішній світ та настрій. Наталя Василівна Білянська ознайомила з творчістю та поезією української поетеси Ліни Костенко, яка стала спадкоємицею кращих традицій своєї нації. Адже світ поезії Ліни Василівни особливий і дуже різноманітний, тут є і любов, і зачарування, і розчарування.
Поезія – це велика загадка, яку, проте, ніхто не хоче розгадувати – просто одні хочуть писати вірші, а інші їх читати і знаходити в них відгук своїм почуттям. Поезія — це неповторність.