Чорнобиль: історія, яку ми не маємо права забути
Чорнобиль: історія, яку ми не маємо права забути!
26 квітня 1986 року — день, що назавжди змінив хід історії. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС став найбільшою техногенною катастрофою в світі. Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, а й багато країн Європи. Та першими удар прийняли саме українці.
Пожежники, військові, лікарі, інженери… Тисячі людей кинулися в саме пекло, рятуючи інших, не думаючи про власне життя. Їхній героїзм — безцінний. Їхня самопожертва — гідна вічної пам’яті. Серед ліквідаторів було чимало наших земляків із Луганщини.
У той день вогонь охопив зруйнований реактор, викидаючи в повітря смертоносні радіонукліди. Радіаційний фон зашкалював, однак радянська влада мовчала. Масштаби трагедії ретельно приховували, а офіційне повідомлення прозвучало лише на дев’ятий день. Попри все, вже 1 травня в Києві провели парад, вивівши на вулиці тисячі людей — не попередивши про небезпеку. Це лише посилило кризу довіри до влади та стало поштовхом до пробудження національної свідомості й боротьби за незалежність України.
Сьогодні ми схиляємо голови перед кожним ліквідатором, чия відвага врятувала мільйони. Ми вшановуємо пам’ять усіх, хто постраждав від цієї страшної катастрофи. І водночас — усвідомлюємо наш спільний обов’язок: не допустити повторення подібної трагедії, зберегти життя, довкілля і правду для майбутніх поколінь
Чорнобиль — це не лише історія! Це наша пам’ять! Це наш урок!