День пам’яті жертв політичних репресій: правда, яку не знищити
День пам’яті жертв політичних репресій: правда, яку не знищити.
Щороку в травні Україна вшановує пам’ять мільйонів українців, знищених, зламаних або змушених жити в страху під гнітом тоталітарного режиму. 18 травня — День пам’яті жертв політичних репресій — є нагадуванням про ціну, яку наш народ заплатив за право бути собою.
Цей день змушує замислитися не лише над трагедією минулого, а й над злочинами сьогодення. Історія, яка знову ожила — у діях сучасної російської федерації.
У 1917–1991 роках радянська влада здійснювала системні репресії проти українців: масові розстріли, депортації, ув’язнення, переслідування за віру та свободу думки. Сьогодні рашистський режим продовжує ці практики на тимчасово окупованих територіях України.
Катування, викрадення людей, фальсифіковані "суди", позбавлення майна, знущання над політв'язнями, насильство над жінками та дітьми, примус до роботи й мобілізації, репресії проти священнослужителів — це не історія, а реальність, у якій щодня перебувають тисячі українців.
У День пам’яті ми не просто згадуємо загиблих. Ми маємо говорити правду про злочини тоталітарного минулого й сучасного терору, що вчиняється під російським триколором. Це важливо не лише для нас, а й для всього світу — аби не допустити повторення геноцидів, диктатур і масових репресій.
Пам’ять про жертв політичних репресій — це наш моральний обов’язок і потужна зброя в боротьбі за свободу. Це день, коли ми згадуємо не лише минуле, а формуємо сьогодення, у якому більше немає місця для тиранії, безправ’я та страху.
Ми зберігаємо цю пам’ять — заради тих, хто загинув, і заради тих, хто живе в боротьбі. Заради вільної України 
