18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — однієї з найстрашніших трагедій ХХ століття. Саме цього дня 1944 року за наказом сталінського режиму було розпочато насильницьку депортацію кримських татар — корінного народу Криму.
На світанку до їхніх осель увірвалися співробітники НКВС. У той час як чоловіки воювали на фронтах Другої світової війни, жінок, дітей та літніх людей змусили залишити домівки, давши на збори кілька хвилин. Їх без пояснень завантажували у товарні вагони та вивозили за тисячі кілометрів — до Узбекистану, на Урал, у важкодоступні регіони Сибіру.
У місцях заслання кримських татар чекали не житло чи допомога, а ярмо спецпереселенців: постійний нагляд, важка примусова праця, хвороби, голод і відсутність елементарних умов для виживання. За офіційними даними НКВС, лише за перші півтора року померли майже 30 тисяч людей. Насправді — загиблих значно більше.
Сталінський режим прагнув не лише вивезти народ із Батьківщини, а й стерти сам факт його існування. Були знищені школи, музеї, бібліотеки, культурні колективи, книги та рукописи кримськотатарською мовою. Було перейменовано сотні топонімів, аби стерти з мапи сліди цілого народу. Відбулося навмисне й системне викорінення національної ідентичності.
У 2014 році, після окупації Криму, росія продовжила ті самі практики: репресії, арешти, обшуки в домівках кримських татар, руйнування культурних пам’яток, заборона мови, переслідування релігійних громад, примусова мобілізація, ідеологічне насильство над дітьми. Сьогодні кримськотатарський народ знову переживає тиск — і знову за свою вірність Україні
Ми зобов’язані забезпечити збереження прав, мови, культури та традицій кримськотатарського народу. Це не лише державна політика — це моральна відповідальність. Лише пам’ятаючи минуле, маючи єдність сьогодні, ми зможемо відновити справедливість і повернути Крим додому — в Україну.
Світла пам’ять десяткам тисяч невинних жертв депортації 1944 року.
Історія не забута. Боротьба триває. Перемога буде — разом з Кримом.
