Дружина полеглого Захисника з Білокуракинщини отримала орден, яким було відзначено мужність її чоловіка
Дружина полеглого Захисника з Білокуракинщини отримала орден, яким було відзначено мужність її чоловіка 
28 травня 2025 року в Індустріальному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки м. Дніпро Анастасія Погрібніченко отримала державну нагороду — орден «За мужність» III ступеня, яким посмертно було відзначено її чоловіка, сержанта Валерія Павловича Погрібніченка. Воїн із Білокуракинщини віддав своє життя, захищаючи Україну на передовій, залишивши після себе незламний приклад відваги та самопожертви.
Валерій Павлович народився 23 січня 1973 року у селищі Білокуракине на Луганщині. Навчався у місцевій школі №2, а згодом — у Білокуракинському професійному аграрному ліцеї. Після строкової служби в місті Біла Церква, у 2016 році він повернувся до лав Збройних Сил України — вже як контрактник. Служив водієм гранатометного відділення, а згодом — командиром машини протитанкового взводу в складі 46 окремої штурмової бригади «Донбас».
13 березня 2022 року, під час бойового зіткнення з російськими окупантами біля села Степне Волноваського району Донецької області, Валерій Погрібніченко загинув смертю Героя. Його хоробрість та відданість були відзначені Указом Президента України №526/2022 — орденом «За мужність» ІІІ ступеня
Наша незалежність — це не лише символ, це щоденна боротьба й жертовність. Ціна свободи надзвичайно висока: за кожним ім’ям у списках загиблих — людська доля, нездійснені мрії та згорьовані родини. Але жодне ім’я не має бути забутим. Ми зобов’язані зберігати пам’ять про кожного воїна, хто захищав Україну до останнього подиху. Це наш спільний обов’язок і шлях гідності.
Анастасія Погрібніченко висловила щиру подяку начальнику Білокуракинської селищної військової адміністрації Віталію Антоненку за підтримку, проведення пошукових заходів і сприяння у передачі нагороди:
«Дякую вам за допомогу, що допомогли знайти нагороду мого чоловіка, я вам дуже вдячна. Тепер вона зі мною — як пам’ять про його силу, відвагу і любов до України», — сказала Анастасія і додала: — Це не просто орден, це частинка мого чоловіка, яка назавжди залишиться в моєму серці.
