З Днем селища, рідне Білокуракине! Ми обов’язково повернемося додому

Дорогі жителі Білокуракинської громади!
Кожного року, у третю неділю вересня, наше рідне Білокуракине відзначало свій День. Це була традиція, яка об’єднувала нас усіх: і тих, хто живе у селищі, і тих, хто приїжджав здалеку. День зустрічей, посмішок, родинного тепла та гордості за наш дім.
Сьогодні ми змушені відзначати по-іншому. Наше Білокуракине тимчасово окуповане. Наші люди розкидані світом. Хтось далеко за кордоном, хтось у різних куточках України, а хтось залишився там, де кожна вулиця і кожен двір дихає нашим дитинством, нашою історією, нашим корінням.
Але попри все — ми разом. Бо громада — це не тільки земля, це насамперед люди. Люди, які вміють триматися одне за одного. Люди, які пам’ятають, де їхня домівка. Люди, які вірять: ми обов’язково повернемося.
Ми пройдемо ці випробування. Ми ще зустрінемося на площі Білокуракиного. Ми ще разом заспіваємо пісень, прикрасимо наше селище і відчуємо, що вдома.
Дорогі земляки! Я дякую кожному з вас за віру, за любов до рідного краю, за незламність. Сьогодні я хочу сказати лише одне: ми сильні, бо ми — разом. І разом ми обов’язково відбудуємо наш дім.
З Днем селища, моє рідне Білокуракине!
Ми дочекаємося. Ми обов’язково повернемося додому.
З вірою і вдячністю до кожного,
Віталій АНТОНЕНКО,
начальник Білокуракинської СВА